Блог створено для батьків та учнів 4 - А класу Енергодарської багатопрофільної гімназії "Гармонія"
23 березня 2013 р.
11 березня 2013 р.
Шановнi батьки та дiти!
Сьогодні розпочався Сиропусний тиждень, або так звана «широка
Масляна». Це тиждень приготувань до Великого посту. З дохристиянських
часів це було свято прощання із зимою і вітання весни.
Цьогоріч він розпочинається 11 березня і триває до 17 березня, а
закінчується він так званою Прощеною неділею, коли кожен повинен забути
про кривди та попросити пробачення в усіх, кого образив.
Масниця, Масляниця або з російської Масляна, як і багато інших давніх українських народних свят, була включена до Християнського календаря, але з прив’язкою до Великодня, тоді, як раніше Масляну святкували напередодні Новоліття – язичницького Нового року. Він розпочинався з першим весняним Молодиком, який настає перед весняним рівноденням.
На масляному тижні не вживали м’яса, а виключно молочні продукти, та зазвичай вшановували худобу. У храмі освячували продукти тваринного походження, зокрема, масло, молоко, сир.
Церковною мовою цей тиждень називається Сиропусним.
Основною стравою на Масляницю, як відомо, є млинці, які печуть щодня з понеділка по неділю. Млинці випікають із житнього та пшеничного борошна, з різних злаків — гречки, проса, вівса, роблять їх простими і з припіком (із додаванням різних продуктів). До млинців подають: масло, сметану, мед, малосольну рибу, оселедець, повидло, варення.
Також Масляна відома всенародними гуляннями: це танці, співи, катання з гірок, на санчатах, спорудження опудала тощо.
Кожен день тижня має власні традиції. В понеділок влаштовують гуляння і роблять з соломи ляльку. У вівторок дівчата частують млинцями хлопців, а свекрухи приглядають невісток. У середу теща пригощає зятя, а в п'ятницю в гості чекають на тещу. І зять має запросити її особисто.
У неділю гуляння завершують, сповідаються і просять одне в одного вибачення. Потім йдуть до лазні – Великий піст зустрічати треба очистившись і душею, і тілом.
В західній Україні цей період перед Великоднім постом називають Запустами і немає традиції випікати млинці.
Масляна, Масляна, яка ти мала – якби ж тебе сім неділь, а посту одна.
Не завжди котові Масляна, буде і Великий піст.
Хоч з себе все зняти, а масницю провести.
Боїться Масляна гіркої редьки та пареної ріпи (тобто посту).
Не життя, а Масляниця - тиждень гуляє.
Якщо сонце сходить вранці, то й ранньою видасться весна.
Масниця, Масляниця або з російської Масляна, як і багато інших давніх українських народних свят, була включена до Християнського календаря, але з прив’язкою до Великодня, тоді, як раніше Масляну святкували напередодні Новоліття – язичницького Нового року. Він розпочинався з першим весняним Молодиком, який настає перед весняним рівноденням.
На масляному тижні не вживали м’яса, а виключно молочні продукти, та зазвичай вшановували худобу. У храмі освячували продукти тваринного походження, зокрема, масло, молоко, сир.
Церковною мовою цей тиждень називається Сиропусним.
Основною стравою на Масляницю, як відомо, є млинці, які печуть щодня з понеділка по неділю. Млинці випікають із житнього та пшеничного борошна, з різних злаків — гречки, проса, вівса, роблять їх простими і з припіком (із додаванням різних продуктів). До млинців подають: масло, сметану, мед, малосольну рибу, оселедець, повидло, варення.
Також Масляна відома всенародними гуляннями: це танці, співи, катання з гірок, на санчатах, спорудження опудала тощо.
Кожен день тижня має власні традиції. В понеділок влаштовують гуляння і роблять з соломи ляльку. У вівторок дівчата частують млинцями хлопців, а свекрухи приглядають невісток. У середу теща пригощає зятя, а в п'ятницю в гості чекають на тещу. І зять має запросити її особисто.
У неділю гуляння завершують, сповідаються і просять одне в одного вибачення. Потім йдуть до лазні – Великий піст зустрічати треба очистившись і душею, і тілом.
В західній Україні цей період перед Великоднім постом називають Запустами і немає традиції випікати млинці.
Прислів'я і приказки:
Вареники доведуть, що й хліба не дадуть.Масляна, Масляна, яка ти мала – якби ж тебе сім неділь, а посту одна.
Не завжди котові Масляна, буде і Великий піст.
Хоч з себе все зняти, а масницю провести.
Боїться Масляна гіркої редьки та пареної ріпи (тобто посту).
Не життя, а Масляниця - тиждень гуляє.
Народні прикмети:
Яка Сиропустна неділя, такий і Великдень.Якщо сонце сходить вранці, то й ранньою видасться весна.
1 березня 2013 р.
Шановнi батьки та дiти !!!
Запрошуємо вас переглянути фiльми про життя та творчiсть української художниці зі світовим ім'ям.
Катерина Білокур як художниця могла б
органічно існувати зі своїми картинами у будь-яку епоху. Ніколи не
ходила до школи, ніде не вчилася малюванню. В загубленому серед левад
селі Богданівці (нині Київська обл.) вона провела усе життя, свідомо
витративши його на те, щоб її, сільську жінку-самоуку, просто визнали за
художницю.
Час, в який жила ця людина, зовсім не був лагідним до неї — роки її
життя: 1900-1961, — але в своїх картинах вона ніби знаходить притулок
від тих бурхливих подій, що вирували в Україні на початку та в середині
ХХст.На шматку доморобного полотна вуглиною або саморобним пензликом, тонким, як голочка (декілька тхорячих волосин, прикручених до гілочки), спочатку рослинними, а потім олійними фарбами Катерина Білокур вперто сама себе вчила живопису, за моделі обравши квіти. Вона відрізнялась від свого сільського оточення, була самотньою мрійницею, ніколи не мала своєї сім'ї, дітей; прожила «чужою» усім звичним для людської долі радощам та негодам, бо мала свої, заховані від сторонніх очей.
Розкривають натуру цієї жінки її картини та листи, які писала до друзів та знайомих. Картини справляють незвичне враження — в них є відчуття льоту. Може тому, що не мала ніякої школи, то була вільна в своїх фантазіях та манері втілення їх на полотні.
Підписатися на:
Дописи (Atom)